Не боятись життя…

Posted on Updated on

Проблема розвитку творчих здібностей особистості є однією з пріоритетних для соціально-психологічної служби Озерненської гімназії, оскільки прогрес суспільства – це шлях постійної творчості, подолання стереотипів і вироблення нових, нестандартних, часто, несподіваних ідей, оригінальних підходів і шляхів до їх втілення.

24 листопада о 18:00 в актовій залі Житомирського державного університету ім. І. Франка відбулася вистава-посвята «Не боятись життя».

«Виставу «Не боятись життя», яку в цей день зіграв «Театр життя», Володимир Шинкарук написав ще у 2006 році, коли Театр робив тільки перші кроки. Його підтримка була відчутною тоді та впродовж багатьох років діяльності Театру. Відчутна вона і зараз, але по-іншому… Володимир Федорович часто повторював: «справжній актор гримує обличчя, але знімає грим з душі…!». Відновивши цю виставу сьогодні, Театр вкладає у неї нову суть, вкладає любов і вдячність за світло душі ВЕЛИКОЇ ЛЮДИНИ, до якої колектив мав за честь доторкнутися!», зазначила Інна Палько – керівник Театру Життя.

Перед початком вистави вільних місць у залі не було, а після – публіка аплодувала акторам стоячи.

Виставу «Не боятись життя» із задоволення відвідали як актори інтерактивного театру «Панорама» так і всі бажаючі учні гімназії.

Практика роботи в рамках інтерактивного театру в гімназії використовується як арт-терапевтичний засіб. Головна його цілюща властивість полягає все в тій же колективній дії, секрет якої лежить в самій природі людини – вона істота суспільна, тому в соціальності може знайти як душевний спокій, так і енергетичний заряд для найсміливіших звершень. Ну а якщо зменшити планку пафосу, то така терапія є частиною по-справжньому дієвих реабілітаційних та оздоровчих програм подолання багатьох психологічних проблем особистості, особливо у дітей. Для підлітків інтерактивний театр є найбільш дієвим у сенсі профілактики або боротьби з різними залежностями. Мета, в цьому випадку, очевидна – змінити актуальну реальність для підлітка через освоєння нових зразків поведінки. Соціальний педагог, практичний психолог звертаються до своїх підопічних в розрізі актуальних проблем молодіжного середовища і обігрують ситуації, при яких найбільш часто скоюються правопорушення, спричинені алкоголем чи наркотиками. Переглянувши спектакль з сумним фіналом, «глядачі» включаються у діалог, аналізують, сперечаються і спільно з артистами колективно шукають вихід з конфліктної ситуації. Внаслідок спільної творчості народжується нова версія інтерактивного спектаклю – з позитивним фіналом. І, швидше за все, твір, до народження якого були причетні діти, вони забудуть не так швидко, як набридлі лекції про шкоду куріння.

Крім того, вистава «Не боятись життя», як і більшість вистав «Театру життя», була благодійною, благодійні внески спрямовані на лікування студентки ЖДУ Валентини Шевчук (діагноз: Лімфома Ходжкіна, варіант нодулярного склерозу) – під час вистави зібрано 1523 грн.

театр 2 театр1