Обласний тур 12-го Всеукраїнського фестивалю екологічної моди «Свіжий вітер»
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
Літопис тиші пишуть у траві…
Як говорив британський філософ Джон Мілль: «Гідність держави зрештою залежить від гідності особистостей, які її створюють». І я не можу з цим не погодитись.
Зараз Україна взяла «курс на Європу». Та не всі громадяни розуміють, чим відрізнятиметься наше «європейське» життя від попереднього «життя за вказівкою «старшого брата». І я в тому числі. Не розглядаючи економічного боку цього питання, я для себе вирішила, що змін ніяких не відбудеться за чиєїсь допомоги, тобто, якщо ми самі не захочемо щось змінити, побудувати, перезавантажити, за нас цього не зробить ніхто. Адже в своєму будинку господарі та мешканці повинні самі прибирати, готувати та доглядати за господарством, а не просити це зробити сусіда. І поки українці не почнуть змінювати себе, ми не можемо говорити про гідність, а також про щасливе майбутнє. Щоб ми могли про себе з гідністю сказати : «Так, я європеєць!», – потрібно стати гідними себе українцями, полюбити усім серцем свою рідну землю, відновити гармонію співіснування з природою…
А ми? Після нас – «хоч потоп»… Деревина… А зараз ще й бурштин!.. І вже несказанно багата поліська земля перетворюється на суцільну руїну, пустку, зону екологічного лиха.
Ми – юні захисники природи Озерненської гімназії разом із нашим мудрим наставником, регіональним координатором Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» Решетніковою Н.І. – не можемо байдуже спостерігати, як знищується не просто довкілля, а наше щасливе майбутнє. Саме тому під час весняних канікул у нашій гімназії відбувся обласний тур 12 Всеукраїнського фестивалю «Свіжий вітер» (номінація «Екологічна мода»), покликаний активізувати просвітницьку діяльність як «вартівців», так і інших учнів щодо необхідності, по-перше, сортування різних видів сміття, по-друге, очищення лісів та берегів річок від пластику. Адже вже зараз екологи нараховують навіть не сотні, а тисячі річок, які фактично перестали текти по своїх руслах, перетворившись у болота та озерця. Когось ці дані лякають, а когось – ні. Мовляв, на наш вік вистачить… Не вистачить, втрати можуть стати непоправними, занепад добереться до кожного з нас, якщо ми всі разом не будемо діяти, бо ж хіба це життя – без верби, без річки, без лелеки та солов’я?…
Слова щирої вдячності хочеться адресувати нашим дорослим колегам по «Екологічній варті» – нашому незамінному регіональному координатору Наталії Іванівні Решетніковій, Світлані Петрівні Острополець, методисту науково-методичного центру управління освіти м.Житомира, Герасимчук Галині Миколаївні, заступнику голови президії обласного товариства охорони природи, Данилюк Наталії Володимирівні, регіональному координатору Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» м. Київ, Силко Олені Євгенівні, колишньому заступнику директора гімназії, яка залишається ідейним натхненником фестивалю, та директору гімназії Власюку Анатолію Петровичу за цікаву та змістовну співпрацю на благо нашої рідної неньки, яка дуже потребує нашої спільної турботи про неї.
